ГРОМАДЯНСЬКА БЕЗПЕКА

Меню

 

Категорії
Аналітика [34]
Загальна [99]
Суспільство [66]
Право [21]
ЖКГ [21]
Самозахист [18]
Відео [5]

 

Статистика


 

Кулька

 

 

 

Погода

Погода в Украине


Головна » Статті » Загальна

Довголіття в склянці води


Фото: Василь Артюшенко

Життя — це одухотворена вода.





Еміль Дюбуа

Секрет довголіття британських монархів криється в особливому складі води з джерела на території резиденції Балморал, яку вживає королівська сім’я, — вважають англійські вчені. Як відомо, королева-мати померла в дуже похилому віці, переступивши столітній рубіж. Її дочка, нинішня королева Єлизавета II, вважає за найкраще майже все літо проводити в шотландському замку — вода з тамтешнього джерела, як показали дослідження, має властивості, що вповільнюють процеси старіння організму.

На Землі є чимало місць, де майже всюди живуть довгожителі. Вивчення їхнього способу життя показало, що своїм чудовим здоров’ям вони завдячують не якимось екзотичним рецептам, а звичайній воді, яку вживають щодня. Наші далекі предки недарма селилися біля джерел води, наділяли її чудодійними властивостями, поклонялися їй, вірили в її надприродну силу, що знайшло відображення в казках і народних легендах. Що глибше сучасна наука проникає в таємниці найзагадковішої речовини на планеті, то більше переконується, що «молодильні яблука», «жива» і «мертва» вода — не просто витвір людської фантазії…

«Тече вода каламутна…»

Афоризм, винесений в епіграф, аж ніяк не метафора. Людина розвивається у воді (у материнському лоні до моменту появи на світ її оточує водна стихія — навколоплідні води) і не може без неї прожити фактично ані дня. Вода становить майже 70% маси тіла людини (це вільна, позаклітинна і так звана зв’язана вода, яка міститься усередині клітин). Людський ембріон на 97% складається з води, а новонароджений — на 90%. Найбільш інтелектуальна частина нашого тіла — мозок — на 85% складається з води, кров — на 95%. Природ­но, що для здоров’я і довго­ліття людини вкрай важливо, яка вода живить тканини її тіла.

Тож яку воду пити, щоб довше жити? За припущенням учених, людина як біологічний вид має жити до 120 років — на такий строк генетично запрограмовані клітини її організму. Як відомо, загальна тривалість життя в Україні значно нижча, ніж у розвинених країнах, і становить 67,5 року (61,7 — для чоловіків і 73,4 — для жінок). Невтішна статистика: тільки 5% чоловіків працездатного віку і 3% жінок мають високий і вищий від середнього рівень здоров’я, а дві третини чоловіків і три чверті жінок — нижчий від середнього і низький. Багато несприятливих чинників скорочують життя нашим співвітчизникам: забруднення навколишнього середовища, стреси, нездоровий спосіб життя тощо. Серед них, на думку вчених, одним із найважливіших є питна вода.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 80% проблем здоров’я людини тією чи іншою мірою пов’язані з питною водою. За якістю питних джерел Україна, як відомо з доповіді ООН про стан водних ресурсів у світі, посідає 95-те місце в рейтингу зі 122 країн.

На жаль, сьогодні далеко не кожен житель України знає (або хоча б пам’ятає) смак справжньої природної води. Більшість населення країни змушена вживати водопровідну — негарантованої якості (як, наприклад, зі столичного водопроводу) або гарантовано неякісну (як жителі східного регіону і значних територій півдня країни). Корінь проблеми деякі вчені і спеціалісти бачать не тільки в екології — забезпечити всіх якісною питною водою з крана, зважаючи на стан нашого водопровідно-каналізаційного господарства, а також совкове нехлюйство стосовно найціннішого природного ресурсу, неможливо. Так, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.Ду­манського академік В.Гончарук уже не один рік активно пропагує ідею очищення питної води на місці споживання (на підприємствах, в установах або житлових будинках), використовуючи для цього спеціальні очисні установки, розроблені вченими назва­ного інституту. Міністерство жит­лово-комунального господарства на чолі з О.Кучеренком наполягає на докорінній реорганізації системи водопостачання, пропонуючи, зокрема, запровадити два стандарти води — «питна вода» і «питна вода поліпшеної якості». Нині наш водопровід є фактично господарсько-питним — однією трубою надходить вода і для господарсько-побутових потреб, і питна. Водночас завідувач лабораторії гігієни водопостачання та охорони водойм Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва, професор В’ячеслав Прокопов вважає, що чутки і страхи, зокрема, щодо столичної водопровідної води перебільшені. «Я не згоден із категоричною заявою, що в Києві немає питної води, трубами, мовляв, тече технічна, не придатна для пиття, — сказав він у розмові з кореспондентом «ДТ». — Київська водопровідна вода не найгірша і відповідає Держстандарту (щоправда, ще радянському, 1982 року, але він діє і нині). Велика проблема в тому, що через зношеність трубопроводів очищена вода на шляху до споживача повторно забруднюється, і з кранів тече «збагачена» мікроорганізмами і всім тим, що потрапляє в гнилі труби з грунтових вод. А оскільки замінити їх відразу нереально, на водогінних мережах почали встановлювати локальні системи доочистки води. Сьогодні вони вже діють у багатьох місцях, де проблема питного водопостачання відчувається особливо гостро. До речі, установка таких систем передбачена програмою «Питна вода», затвердженою на період 2006—2020 рр.».
І, очевидно, щоб остаточно розвіяти сумніви щодо «водних страхів», В’ячеслав Олександро­вич додав, що сам він п’є воду як фасовану, так і водопровідну: «Можу напитися і з-під крана. І не боюся!».

Звичайно, склянка такої води не завдасть шкоди здоров’ю, але пити її регулярно лікарі не радять. Та й на смак вона неприємна. Про наслідки для здоров’я «поганої» води люди в наш час достатньо поінформовані, тому цілком зрозуміле зростання попиту на альтернативні джерела питної води — артезіанську та фасовану (бутильовану). Яких тільки упакованих вод не побачиш сьогодні в супермаркетах і торгових точках!.. Проте якщо критерії якості мінеральної бутильованої води регламентуються державою, то на фасовані питні води діючого нормативного документа до цього часу немає. Виробники випускають продукцію відповідно до ТУ (технічних умов). Відсутність державних норм дає виробникам цілковиту свободу дій. Так, за даними Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості, влітку 2008 року 35% перевірених бутильованих вод не відповідало вимогам власних ТУ.

Для виробництва бутильованої питної води може використовуватися як вода з артезіанських свердловин — природна, так і та, яку «видобуто» зі звичайного водогону і додатково оброблено для поліпшення якості. Будь-кому зрозуміло, що це різні категорії продукції. Проте, на відміну від інших європейців, у нас не розрізняють просто очищену питну воду і природну. Хоча саме з їх розмежування починається визначення води (як продукту) у Codex Alimentarius — головному харчовому стандарті ООН, якого після вступу до СОТ має дотримуватися і Україна.

Відповідно до міжнародної класифікації бутильовані води діляться на дві основні категорії — природні (натуральні) і підготовлені (оброблені). Існує низка критеріїв, на підставі яких визначається їхня належність до однієї із цих категорій. Про те, що в Україні необхідно здійснити такий «вододіл», учені-водники та експерти Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест» казали ще два роки тому, проте відтоді на ринку фасованих вод порядку більше не стало. Швидше, навпаки. Як і раніше, сьогодні споживач не впевнений, що він купує — якісний продукт чи підробку? Чи можна довіряти інформації на етикетці, де значиться, що вміст ПЕТ-упаковки — «найкраща вода України», і, звісно, «природна». Або чи гарантує здоров’я «Чудотворна вода чарівного довголіття» (На етикетці так і написано: «Споживання цієї води гарантує здоров’я людини»).

Хай не обміліє річка життя

Моя бабуся (царство їй небес­не!) прожила дуже тяжке, але довге життя. Відійшла вона на той світ у дев’яносторічному віці. Їй було притаманне просто побожне ставлення до води і взага­лі до природи. У неї все було «живе» — дерева, земля, річка... Воду любила пити потроху, але часто, неодмінно натщесерце випивала невеличкий «кухлик». Кристаль­но-чистої, з криниці, смак якої запам’ятався мені на все життя. Як і побажання, яке часто звучало з її вуст: «Доброго здоров’я пивши!». Давно немає моєї доброї, мудрої і щедрої душею бабусі, немає і криниці (її замінив водогін), і чимдалі меншає на нашій землі довгожителів.

Ріка життя… Вона буває повноводною, глибокою або ж мілководною. Замулюються криниці, висихають струмки і водойми, міліють річки… Одного разу усвідомивши це, повертаємося до джерел (і витоків). Чи не звідси бурхливий сплеск інтересу до вивчення феномену води, її надзвичайних і часом майже незбагненних властивостей? Відходить у минуле дещо зневажливе ставлення до неї як до простої хімічної сполуки водню і кисню — H2O. Якщо раніше акцент у її характеристиках робили переважно на хімічному складі, то тепер увагу вчених привертають процеси взаємодії між хімічними елементами, які містилися в ній. У науці завжди є місце першопрохідникам. Ще на початку минулого століття професор біохімії Гарвардського університету (США) Л.Гендерсон стверджував, що основними компонентами пристосованості організму і навколишнього світу є, з одного боку, фізико-хімічні особливості довкілля, а з іншого — особливості власне органічного світу, що виник у процесі еволюції. Він також обгрунтував, що найважливішими складниками цих «особливостей» є особливі умови рівноваги між кислотами і лугами, тобто окислювально-відновні реакції, які відбуваються і в живих організмах, і в навколишньому середовищі. Таке незліченне розмаїття хімічно активних речовин у природі і в організмі виникло завдяки властивостям води, вважав Л.Гендерсон.

Основними процесами, які забезпечують життєдіяльність будь-якого організму, є окислювально-відновні реакції, тобто реакції, пов’язані з передачею електронів. При цьому змінюється електричний потенціал окислюваної або відновлюваної речовини: одна речовина, віддаючи свої електрони і заряджаючись позитивно, окислюється, інша, набуваючи електронів і заряджаючись негативно, відновлюється. Різниця електричних потенціалів між ними і є окислювально-відновним потенціалом (ОВП).

ОВП (англ. RedOx — Reduction/Oxidation) є однією з найважливіших характеристик води і визначає ступінь активності електронів в окислювально-відновних реакціях. Вимірюється він у мілівольтах. Енергія, яка звільняється під час таких реакцій в організмі, витрачається на підтримання гомео­стазу та регенерацію клітин, тобто на забезпечення процесів життєдіяльності. Клітини нашого організму мають негативний потенціал — від -100 до -200 мілівольт. Вода, яку ми вживаємо день у день, має позитивний окислювально-відновний потенціал. ОВП звичайної питної води (з-під крана, бутильованої та ін.) практично завжди більший від нуля і перебуває в межах від плюс 300 до плюс 500 мВ. Така вода, проникаючи в людський організм, забирає електрони від клітин і тканин, які складаються, як уже йшлося, переважно з води. У результаті біологічні структури організму зазнають окислювального руйнування, він зношується, старіє, порушуються функції життєво важливих органів і систем. Чим вищий показник ОВП води, тим більше в ній вільних радикалів, речовин, які пошкоджують клітину. Тому так важливо підтримувати окислювально-відновну (кислотно-лужну) рівновагу в організмі. Як відомо, багато захворювань спричинені надлишковою кислотністю організму і накопиченням у ньому кислотних відходів. Нобе­лівський лауреат Отто Варбург довів, що процес розвитку раку є анаеробним, тобто він розвивається при нестачі кисню в крові. Саме нестача кисню робить рідини організму кислотними. Лужне середовище охороняє організм від виникнення онкозахворювань.

Дослідження води — найпоширенішої і водночас маловивченої речовини на Землі — ведеться в усьому світі. Вчені намагаються з’ясувати, яка вода оптимальна для пиття, тривають дослідження її впливу на здоров’я, працюють над технологіями отримання води, близької до природної.

— Найкраща вода для пиття — природна, — переконаний науковий керівник Одеського відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (МАНЕБ), професор Тетяна СТРИКАЛЕНКО. — Така вода краще засвоюється організмом. Це експериментально доведено. Наприклад, штучно моделювалася природна вода — у дистилят додавали ті самі мінерали і в тих самих кількостях. Проте виявилося, що з природної води кальцію засвоюється майже вдвічі більше, ніж зі штучно приготованої.

Дані літератури свідчать, що довгожителями є ті, хто постійно п’є природну чисту воду (наприклад у горах). Мало того, у світовідчутті людини вода — не тільки фізична субстанція, не просто волога, якою можна вгамувати спрагу або вимити тіло. Якщо вірити болгарським переказам, від неї залежить навіть характер людини — добрі, веселі люди мешкають саме в тій місцевості, де є добра питна вода (наприклад криниці в Габрово).

Сама природа підказує важливість підтримання окислювально-відновного балансу в організмі. Відновні властивості притаманні грудному материнському молоку, яке має негативний ОВП, саме тому дуже важливо, щоб мати годувала свою дитину груддю. Навколоплідні води, в яких дитина проводить частину життя до народження, також мають відновні властивості.

— Проте з віком у людини починають переважати інші процеси...

— Протягом життя в нашому організмі відбуваються два процеси: руйнування і відновлення. Приблизно після 30 років руйнування починає переважати над відновленням. З роками кількість води в організмі поступово зменшується (відбувається дегідратація), з’являються очевидні ознаки старіння, зокрема в’яне і береться зморшками шкіра. Але втрата води з віком — це не тільки зморшки, зниження еластичності шкіри, це втрата енергії та порушення обміну речовин.

— Деякі вчені вважають, що багато недуг і хвороб безпосередньо пов’язані з нестачею рідини в організмі. З віком її кількість в організмі зменшується, відбувається його зневоднення. Мозок реагує на нестачу води в організмі цілою низкою неприємних відчуттів: слабкість, утома, занепокоєння, депресія, порушення функцій органів, а потім і всього організму.

— У червні цього року на сайті www.aquaexpert.ru було проведено цікаве опитування: читачам пропонувалося відповісти, скільки чистої води вони випивають щодня, не рахуючи напоїв і рідини, яка надходить із їжею. Виявилося, що майже половина опитаних п’ють менше одного літра на день або взагалі не п’ють води. Варто нагадати, що більшість фахівців радять дорослим уживати не менше ніж півтора літра чистої води на день. Це потрібно для того, щоб підтримувати водний баланс в організмі, не допустити хронічного зневоднення, що є головною причиною багатьох захворювань. Аналогічне опитування кілька років тому проводилося в Одесі. Жителям міста пропонувалося також відповісти на запитання, які стосуються стану їхнього здоров’я. У середньому 82% респондентів скаржилися на часті безпричинні головні болі, підвищену стомлюваність, сухість шкіри, при цьому в тих, хто пив більше 1,1 л води на добу, такі симптоми виявлялися значно рідше. Хотіла б звернути увагу на такий факт: серед респондентів, які вживали додатково очищену і бутильовану воду (протягом півроку і більше) «до 1 л» на добу, практично ніхто не відчув поліпшення стану здоро­в’я. Водночас багато з тих, хто пив понад літр на добу чистої води, після шести місяців відзначали поліпшення самопочуття (56%), роботи кишечнику (44%) і стану шкірного покриву (12%). Аналіз даних опитування ще раз переконує: щоб підтримувати добре самопочуття, потрібно пити якісну воду і в необхідній кількості. Причому її не можуть замінити чай, кава, газовані напої.

До речі, при моделюванні деяких видів патології печінки, нирок у тварин їхня смертність становила до 80% у тих дослідних гру­пах, які пили водопровідну воду, і тільки 30% у групах, які споживали додатково очищену воду.

— Яка вода найкраще засвоюється організмом? Зараз з’явилося багато інформації про «активовану» воду, яка має негативне значення ОВП і потужні відновні властивос­ті. Вип’єш — наче покуштуєш молодильних яблучок...

— Автори таких розробок вважають, що активована вода є аналогом природних вод із цілющого джерела, а в багатьох випадках і перевершує їх. Дійсно, є позитивні висновки ряду клінік, де проходили випробування деякі активовані води. Проте об’єктивний аналіз таких робіт, з одного боку, практично неможливий, оскільки автори намагаються звести все значення води для організму до одного-єдиного показника — її ОВП. Апелюючи при цьому до того, що ОВП «їхньої» води найближчий до ОВП «крові, внутрішнього середовища організму». І випустивши з уваги навіть той факт, що до хімічного складу, наприклад, крові входить досить багато солей натрію хлориду (9 г/л), чого немає в природних водах.

З іншого боку, аналіз цих робіт спонукає знову звернутися до вивчення значення не тільки окремих компонентів води для організму, а й процесів, що відбуваються у водному середовищі, їхньої ролі для нормальної життєдіяльності людини. Що передбачав Л.Гендерсон своєю гіпотезою «фізіологічної єдності» живих організмів і навколишнього середовища.

Таким чином, аналіз цих і низки інших робіт спонукає до вивчення такого важливого параметру води, як ОВП. Особливо це необхідно для повноти характеристики саме природних підземних вод, постійні споживачі яких вирізняються неабияким здоров’ям і довголіттям.

— Нещодавно отримано результати експериментальних досліджень, проведених у лабораторії Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва АМН України з метою визначення окислювально-від­новного потенціалу деяких питних вод у нашій країні. Для цього було взято зразки найбільш уживаних населенням питних вод: водопровідної і дистильованої води, різних бутильованих столових питних вод. Найвищий показник ОВП мала дистильована вода — плюс 363 мВ, друге місце в рейтингу зі слабким потенціалом відновлення посіла водопровідна вода — плюс 351 мВ. З досліджуваних бутильованих вод мінімальний ОВП — у води з Моршинського джерела (плюс 249,7 мВ). Могли б ви коротенько прокоментувати ці результати?

— Вони відповідають даним літератури. Справжні природні води мають вищі відновні властивості, ніж води «оброблені» і «перероблені». Високі відновні властивості (негативні значення ОВП) мають свіжовичавлені фруктові та овочеві соки, якісний зелений чай. Низьке значення ОВП також у продуктів шумування (кисломолочні продукти, домашній квас, натуральне вино).

Останніми роками дуже пильну увагу проблемі ОВП води (і значенню ОВП води для здоров’я) приділяють японські вчені. Саме в Японії, де середня тривалість життя значно більша, ніж у нас, наукові пошуки ведуться в напрямку вирішення проблем активного довголіття та омолодження організму, зокрема з використанням для цього природних джерельних вод і термальних джерел. Як вважають автори опублікованих наукових праць, при купанні в джерельній воді з високим відновним потенціалом поліпшується стан серцево-судинної системи та периферичного кровообігу, пригнічуються процеси окислення/старіння в шкірі, поліпшується її еластичність. І один із результатів — очевидний омолоджуючий ефект, зокрема й на обличчі).

— Можливо, головний секрет «еліксиру молодості» криється у воді і тому «невловимий» для дослідників?

— Можливо. Адже ми ще так мало знаємо про властивості води — їх потрібно вивчати, вивчати й вивчати, аналізувати. І поважати джерела природної справжньої одухотвореної води — джерела життя.



Джерело: http://www.dt.ua/3000/3320/66763/
Категорія: Загальна | Додав: admin (12.08.2009) | Автор: Лідія СУРЖИК
Переглядів: 317 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]