ГРОМАДЯНСЬКА БЕЗПЕКА

Меню

 

Категорії
Аналітика [34]
Загальна [99]
Суспільство [66]
Право [21]
ЖКГ [21]
Самозахист [18]
Відео [5]

 

Статистика


 

Кулька

 

 

 

Погода

Погода в Украине


Головна » Статті » Загальна

Публічне Звернення з приводу порушення конституційних прав і свобод та створення загрози життю і здоров’ю українських громадян

Прем’єр-міністру України,

кандидату в Президенти України

Тимошенко Юлії Володимирівні

ПУБЛІЧНЕ ЗВЕРНЕННЯ

з приводу порушення конституційних прав і свобод

та створення загрози життю і здоров’ю українських громадян

Шановна Юліє Володимирівно!

«Держава, в якій ми живемо, зробила безправ’я і несправедливість, ігнорування демократичних цінностей нормою суспільного життя. Зрощення влади і бізнесу, корупція і хабарництво стали загрозою національній безпеці. Світоглядний конфлікт між суспільством та владою, між інтересами громадян і реальними діями владних фінансово-політичних груп набув антагоністичних форм…».

Попередні рядки, як епіграф і певна констатація факту, безпосередньо взяті нами із тієї урядової програми «Назустріч людям», яку 4 лютого 2005 р. Ви особисто представили у Верховній Раді при своєму першому призначенні на високу державну посаду Прем’єр-міністра України. І в той час Ви обіцяли нам те, що в такій державі ми жити вже ніколи не будемо.

А ще тоді Ви запевняли нас в тому, що стратегічною метою Вашого Уряду є досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави. Ви обіцяли нам тоді, що відтепер влада служитиме людині, а не люди працюватимуть в інтересах можновладців та монополістів-олігархів. Серед пріоритетів Вашого Уряду тоді називалися послідовна реалізація принципу соціальної справедливості, захист прав і свобод людей, – як і сама Людина, – подолання бідності, створення безпечних і комфортних умов для життя громадян, рішуча боротьба із злочинністю та корупцією, справедливий і неупереджений суд та побудова демократичної правової держави, створення нових робочих місць та можливостей для реалізації своїх здібностей кожною людиною тощо. І тоді ми щиро підтримали Вас у цьому прагненні.

Але тепер, коли відзначається вже п’ята річниця Майдану, ми мусимо констатувати те, що практично жодного пункту з цієї програми Уряду виконано не було. І, мабуть, це сталося тому, що після Вашої відставки з посади Прем’єр-міністра України у 2005 р., Вашими наступниками робилося все, що було прямо протилежним проголошеному Урядом раніше. І, як закономірний наслідок цього, в Україні, замість демократії, вже фактично встановився й тотально панує дикий та антиконституційний феодально-олігархічний лад. І на його фоні весь отой антидемократизм, безправ’я, несправедливість, гноблення, беззаконня, корупція, недоторканне чиновницьке та суддівське свавілля і таке інше часів так званого «кучмізму», проти якого свідомі українські громадяни рішуче виступили п’ять років тому разом із Вами на Майдані, сьогодні виглядає як дитяче пустування…

І ми вважаємо, що до ряду саме таких вищезгаданих негативних явищ належить і той суспільно небезпечний феномен, до якого ми повинні тепер привернути Вашу увагу, визначивши його як новий і небачений раніше ніде у світі різновид тероризму – житлово-комунальний тероризм.

І, у зв’язку з цим, ми мусимо нагадати Вам про те, що, згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (№ 638-IV від 20.03.2003 р.), під тероризмом розуміється «суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей»[1].

І тому ми публічно повідомляємо Вам, що останнім часом, – якраз напередодні президентських виборів 2010 року та у період серйозної економічної кризи, від якої зараз найбільше потерпають соціально незахищені українські громадяни: малозабезпечені й багатодітні сім’ї, інваліди, пенсіонери, безробітні тощо, – по всій Україні дуже помітно активізувалися різні монополісти від ЖКГ, яких екс-президент Кучма Л.Д колись влучно назвав «житлово-комунальними баронами». Вони незаконно, аморально, самоправно та з відверто корисливою метою займаються відключеннями житла громадян від питного й гарячого водопостачання та водовідведення за допомогою деякого технічного пристрою «Спрут», який був розроблений у Полтаві. Й оцей протиправний «бізнес» супроводжується широкою і системною кампанією по брутальному залякуванню населення неправомірними діями – фактично, інформаційно-психологічною війною – з використанням інформаційної зброї у вигляді всіляких листів, листівок, оголошень, попереджень і повідомлень погрозливого змісту, а також за допомогою електронних та друкованих засобів масової інформації. А це, як стверджують лікарі та психологи, призводить до хронічного стресу, втрати організмом імунітету, масової депресії та інших негативних наслідків для людини та суспільства.

І вельми характерним прикладом саме такого нового різновиду терористичної діяльності став недавній відео сюжет, який 23.11.2009 р. був показаний у програмі новин «Подробиці» на телеканалі «Інтер» під назвою «Изобретен прибор для отключения воды конкретным неплательщикам» (http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2009/11/23/646144.html). І він починається з демонстрації деякого банеру, який має цинічний малюнок та красномовний напис «Коммунальное оружие». І вже один цей специфічний початок відео сюжету є публічним доказом того, що показані в ньому службові особи дуже добре усвідомлюють агресивний і терористичний характер такого роду діянь.

А в той же час, в нашій державі є чинними чимало норм міжнародного права, Конституції України, Законів України, Постанов Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, якими такого роду діяння не лише не дозволяються, а й навіть прямо забороняються[2].

Отже, по-перше, незаконні відключення жилих приміщень від міських мереж водопостачання і водовідведення за допомогою технічних засобів «Спрут» та масове залякування ними населення, що тепер практикується по всій країні при фактичному потуранні чи бездіяльності місцевих органів влади, державних правоохоронних структур та санітарно-лікарських служб, є протиправним посяганням на конституційні права і свободи українських громадян[3].

По-друге, вони є незаконним перешкоджанням громадянам у виконанні ними свого громадського обовязку, згідно санітарно-епідемічного законодавства України.

По-третє, у відповідності до норм ст. ст. 1163, 1164, 1165 Цивільного кодексу України, це є свідомим створенням загрози не тільки життю, здоров’ю і майну самих цих громадян, але й оточуючому їх соціальному і природному середовищу.

Крім того, в діяннях такого роду, як неправомірні відключення питного і гарячого водопостачання та водовідведення за допомогою пристроїв «Спрут», а також залякування ними населення, що чиниться з явно корисливою метою, є об’єктивні ознаки цілої сукупності кримінальних злочинів. Згідно КК України, вони кваліфікуються, зокрема, як катування (ст. 127) порушення недоторканості житла (ст. 162), вимагання (ст. 189), терористичний акт (ст. 258), примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355), самоправство (ст. 356) тощо.

Шановна Юлія Володимирівна! Розпочавши передвиборну діяльність кандидата в Президенти України, Ви слушно відзначили у своїй програмі, що Україна має унікальну й дану Богом місію. Вона полягає у створенні для себе і для світу принципово нової системи організації життя, в якій кожна людина відчуватиме захищеність, духовну і матеріальну гармонію. Досягнення такої мети  Ви бачите у безперервному вдосконаленні справедливості та соціальної гармонії шляхом виявлення, чесного визнання та розв’язання проблем людини та суспільства.

І тому, цілком поділяючи такі Ваші погляди та підхід до справи, ми закликаємо Вас, по-перше, звернути особисту увагу на кричущу проблему житлово-комунального тероризму, яка далеко не обмежується одним тільки питанням про неправомірні відключення житла українських громадян від мереж водопостачання, водовідведення та інших гарантованих державою комунальних послуг. По-друге, ми закликаємо Вас негайно вжити всіх належних заходів реагування для рішучого припинення вищевказаних правопорушень, для ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина та для забезпечення належного правопорядку в цій сфері суспільного життя. Тому що особисто у Вас, як у чинного Прем’єр-міністра України, та у Вашого Уряду сьогодні є для цього всі необхідні права,  повноваження та засоби впливу на правопорушників, які офіційно надані Вам у відповідності до ст. ст. 114, 116 Конституції України, ст. ст. 2, 19, 20, 44 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та ст. ст. 4, 9, 10, 11 Закону України «Про основи національної безпеки» (№ 964-IV від 19.06.2003 р.).

З повагою,

О. М. Грива

Голова Харківської обласної

громадської організації

«Комітет громадянської безпеки»

О. В. Білецький

Секретар Харківської обласної

громадської організації

«Комітет громадянської безпеки»

С. Ф. Горляк

Заcтупник голови Харківської

обласної громадської організації

«Право на захист»

О. В. Харченко

співзасновник Харківської

обласної громадської організації

«Право на захист»

27 листопада 2009 р.

м. Харків

P.S. Це звернення є відкритим для підписання усіма небайдужими громадянами України.


[1] У офіційному науково-практичному коментарі до ст. 258 (Терористичний акт) Кримінального кодексу України, сказано таке: «Під тероризмом звичайно розуміють залякування населення, органів влади з метою досягнення злочинних намірів. Він полягає у погрозі насильством, підтриманні стану постійного страху з метою досягнути певних політичних чи інших цілей, спонукати до певних дій, привернути увагу до особи терориста або організацій, які він представляє. Заподіяння чи загроза заподіяння шкоди є своєрідним попередженням про можливість спричинення більш тяжких наслідків, якщо вимоги терористів не буде сприйнято. Характерною ознакою тероризму є його відкритість, коли про мету заподіяння шкоди чи погрози, про вимоги широко розголошується». Й там само вказується: «Створення небезпеки для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 258) полягають у таких змінах в навколишньому світі, коли виникає реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров’ю особи, власності, нормальному функціонуванню транспорту, зв’язку, забезпеченню споживачів водою, енергією, продуктами харчування тощо».

[2] Так, зокрема, згідно ст. 25 Загальної декларації прав людини: "Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, які необхідні для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї, та право на забезпечення у випадку безробіття, хвороби, інвалідності, удівства, старості або іншого випадку втрати засобів для існування через незалежні від неї обставини…”.

Згідно ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права: "Держави, які беруть участь в цьому Пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього та його сім’ї, що включає достатнє харчування, одежу і житло, та на неухильне покращення умов життя. Держави-учасники здійснять належні заходи щодо забезпечення реалізації цього права”.

Згідно Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3); а також держава гарантує кожному громадянину: право на життя і здоров’я (ст. ст. 27, 49); право на житло, що надається громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатно або за доступну для них плату (ст. 47); право на достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48); право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50) тощо.

Згідно ст. 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (№ 2017-III від 05.10.2000 р.), до державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, які забезпечують реалізацію конституційного права громадян на житло, належить гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно від отримуваного доходу.

Згідно п. 2 Постанови Верховної Ради України № 512-XIV від 18.03.1999 р. «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» підприємствам і організаціям незалежно від форм власності заборонено відключати жилі приміщення малозабезпечених громадян, пенсіонерів, інвалідів від енерго-, тепло-, водо- і газопостачання.

У п. 4 Постанови Верховної Ради України № 2456-III від 07.06.2001 р. «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері» органам державної влади й органам місцевого самоврядування заборонено застосовувати будь-які санкції за несплату житлово-комунальних послуг до родин, фактично отриманий сукупний доход яких не перевищує сукупний прожитковий мінімум членів цих родин.

Згідно ст. 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (№ 2918-III від вiд 10.01.2002 р.), державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується, зокрема, на принципах гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, та заборони відключення об’єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-,  теплопостачання як об’єктів життєзабезпечення і стратегічного значення. Згідно ст. 7 цього Закону, держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом забезпечення кожної людини питною водою, а також встановлення екологічної броні питного водопостачання.

Виконавці житлово – комунальних послуг, у відповідності до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875-IV вiд 24.06.2004 р.), права на відключення житлових приміщень від водопостачання та водовідведення не мають. Не передбачено таке право виконавців і в «Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., навіть якщо йдеться про несвоєчасну їх оплату. Крім того, такого роду відключення не передбачені «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», які затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 вiд 27.06.2008 р.

Кожний громадянин України, згідно ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (№ 2801-XII від 19.11.1992 р.), має право на охорону здоров’я, що передбачає: а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров’я людини; б) безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище; в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку тощо.

Громадяни мають право, відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (№ 4004-XII вiд 24.02.1994), на безпечні для здоров’я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище. Крім того, громадяни зобов’язані: а) піклуватися про своє здоров’я та здоров’я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян, брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя (ст. 5 цього Закону); б) утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм (ст. 22 цього ж Закону).

Ст. 10 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (№ 1645-III від 06.04.2000) передбачені основні принципи профілактики інфекційних хвороб. І серед них є дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності.

У ст. 13 Цивільного кодексу України сказано про те, що при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч.1); та що не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5).

У Господарському кодексі України вказується, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5). Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів. Кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. ч. 1, 2 ст. 20 ). Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на: державний захист своїх прав; гарантований рівень споживанняДержава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість… і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності. (ч. ч. 1, 2 cт. 39).

[3] Зокрема, йдеться про право кожного громадянина на щомісячне та рівнодоступне отримання цих послуг, у відповідності до Законів України «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про житлово-комунальні послуги».


Категорія: Загальна | Додав: admin (02.12.2009)
Переглядів: 620 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]